/Files/photogallery/Готуємо майбутнього першокласника.jpg

/Files/images/Поради батькам.jpg

/Files/images/Особиста готовність дитини до школи.jpg

/Files/images/Поради батькам від дитини.jpg

ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ

Від п'ятирічної дитини до менетільки крок, від народженого доп'ятирічного - страшна відстань.Л. М. Толстой

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім'ї.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки!

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

4. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хвилин.

8. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички, любов до праці.

9. Не робіть, із дитини лише споживача,нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правилами і обов'язками.

10. Пам'ятайте, що діти - це не лите продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою долю.

БАТЬКІВСЬКИЙ ТРЕНІНГ

Психологи зробили висновок, що є слова і вирази, що начебто й необразливі, однак, якщо часто повторювати їх, здатні дратувати не менше, ніж очевидний чи брутальний «рик», навіть, якщо сказані вони спокійним тоном. Є інші слова, які люди, зазвичай, соромляться говорити, хоча ті здатні нейтралізувати образи й промахи, поліпшувати настрій.

Десять «заборонених» звертань до дитини

1. Скільки разів тобі повторювати?
2. Я сказала - зроби...
3. Ти що, не розумієш?..
4. У всіх діти, як діти, а ти...
5. За що мені таке покарання?..
6. Не лізь, якщо не можеш зробити...
7. І в кого ти тільки такий вдався?..
8. Невже тобі важко запам'ятати?
9. Я безліч разів говорила, що...
10. У моєї подруги дитина - просто ангел, а в мене...

Десять «потрібних» звертань до дитини

1. З'ясуймо разом...
2. Як ти вважаєш?..
3. Мій любий...
4. Це ти добре придумав...
5. Таке тільки ти міг придумати...
6. Я не сумнівалася, що ти в мене найрозумніший...
7. Я так вдячна долі, що ти в мене є...
8. Упевнена, що ти зможеш...
9. Я завжди знала, що моя дитина найкраща...
10. У мене дитина - просто ангел, а ось у моєї подруги...

Якщо дитина живе поміж критики, то вона вчиться постійно порівнювати інших, а якщо відчуває заохочення - пізнає свою значущість.
Якщо дитина живе поміж ворожнечі - вона вчиться воювати, а якщо живе в довірі та приязні - пізнає любов.
Лише спільними зусиллями сім'ї та школи можна досягти успіху, адже це немов два коліщатка в складному механізмі «сім'я - школа», що крутитимуться в одному напрямку.

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не навчайте дітей так, як навчали вас. Вони народилися в інший час.

2. Жваво цікавтеся життям дитини, її радощами та засмученнями, за потреби сприяйте, радійте, співчувайте.

3. Спілкуйтеся із дитиною, як із дорослим, який чекає від вас взаємної довіри, поваги, розуміння.

4. Дайте їй відчути, як її люблять, як чекають від неї успіхів.

5. Смійтеся разом із нею, веселіться, грайтеся!

6. Жваво цікавтеся дитячими захопленнями, беріть участь у них.

7. Перепрошуйте перед дитиною, якщо з якоїсь причини припустилися стосовно неї безтактності.

8. Заохочуйте у своїй дитині бажання ставити запитання, сперечатися, висловлювати власну думку, стверджувати свою позицію.

9. Учіть дітей шанобливо висловлювати і доводити свою думку, сперечатися без істерики, образи.

10. Заохочуйте пошукову, дослідницьку діяльність, учіть дитину самостійно думати, міркувати.

11. Допомагайте дитині перевершити саму себе, не бійтеся ставити перед нею щоразу складніші завдання.

12. Стежте за чистотою власного мовлення, не забруднюйте її жаргонізмами, суржиком.

Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей

Лоіс Брайденбек, вчителька з Америки з 54 роками досвіду викладання у школі розповіла, на що батькам слід звернути увагу, готуючи дітей до майбутнього.



“Нова українська школа” публікує поради, записані на зустрічі, яку організувала Atlantic School у Києві.

1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.

2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки).

3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.

4. Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.

5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.

6. Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо.

7. Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.

8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність – навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в яке йде дитина.

9. Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, – справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.

10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.

11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови.
Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.

12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.

13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже – полегшує вивчення мов.

14. Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати – добре, це дає час подумати.

15. Коли діти роблять щось добре – хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли – недоречна.

16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.

17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя – знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.

18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми – це вплине на її власну здатність будувати стосунки.

19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час – наприклад, обід.

20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі – діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Що повинна знати дитина у 6 років

  • Називати своє імя, по-батькові, прізвище.
  • Знати свій вік, дату народження.
  • Знати назву свого міста, його пам’ятні місця, домашню адресу.
  • Знати назву нашої країни. Що таке гімн, герб, стяг. Хто наш президент?
  • Знати свята (Різдво Христове, Новий рік, Хрещення тощо).
  • Знати дані про свою родину, про всіх членів родини, сусідів, друзів, про дитячий садок. Знати професію батьків.
  • Називати види транспорту, правила пішоходів.
  • Знати, що означають такі слова: добро, справедливість, чесність.
  • Називати пори року, їх послідовність, назви місяців, дні тижня. Пояснити прислів’я «Багато снігу, багато хлібу". Чи треба берегти воду?
  • Називати основні кольори та відтінки, геометричні форми.
  • Вміти лічити до 10, знати цифри від 1 до 5, співвідносити кількість предметів з потрібною ціфрою. Називати підсумкове число, диференційовувати поняття "більше", "менше", порівнювати суміжні числа 2 засобами. Знати склад числа в межах 5, називати сусідів чисел - 3, 4, 2. Виконувати математичні дії в межах 5.
  • Володіти узагальненням ("Одяг", "Овочі", "Фрукти", "Транспорт", "Дикі та свійські тварини" та інш.)
  • Виключати "4-й зайвий" за інструкцією "Що тут зайве?"
  • Розуміти і пояснювати сюжетну картинку із прихованим змістом.
  • Складати розрізні картинки з 4-х та більше частин по вертикалі, горизонталі та навкіс.
  • Складати пірамідку, матрьошку з 7 місць.
  • Складати речення (з 2 слів з заданим словом). Визначити кількість слів у реченні, кількість складів у слові, кількість звуків у слові, послідовність звуків у слові. Розрізняти голосні та приголосні звуки в слові.
  • Вміти визначити наголос в слові, виділити наголошений склад.
  • Вміти утворювати нові слова.
  • Вміти орієнтуватись у просторі: верх-низ, ліворуч-праворуч.
  • Вміти розповідати великі вірші, казки, переказувати прослухані оповідання.
  • Вільно володіти діалогічною та монологічною мовою.
  • Вміти чисто вимовляти всі звуки мови, розмовляти фразами, правильно їх оформлювати, не порушувати структуру складних слів.
  • Бути працездатною, уважною, мати хорошу пам'ять
Ваша дитина погано вчиться?
Що робити?

§ Зверніть увагу на те, що дитині вдається краще.

§ Приділіть дитині більше часу.

§ Знайдіть свій щоденник та перегляньте його.

§ Поговоріть із дитиною, налаштуйте на те, що потрібно тільки більше докладати зусиль.

§ Уранці, відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіху.

Що не робити?

§ Не дорікайте успіхами інших дітей.

§ Не насміхайтесь над невдачами дитини.

§ Не потрібна надмірна жалість до дитини.

§ Не читайте нотацій. Дитина і так це розуміє.

Ваша дитина говорить неправду?
Що робити?

§ Навчіть дитину, коли вона припуститься помилки, виправляти її.

§ Покажіть на своєму прикладі,що правда завжди краще.

§ Дайте можливість дитині вчитися на власних помилках.

§ Коли ви бажаєте щось з'ясувати, перевірити, зробіть так, щоб малюк цього не знав.

§ Покажіть дитині, що ви її любите не за досягнення, а за те, що вона є.

Що не робити?

§ Не влаштовуйте випробування її чесності.

§ Не захищайте дитину від наслідків її помилок.

§ Не залякуйте дитину

Ваша дитина неслухняна?
Що робити?

§ Дайте дитині можливість здобувати власний досвід.

§ Будьте уважними до інтересу малюка.

§ Головне не скільки, а як саме ви проводите спільний час.

§ Якщо прохання дитини нікому не шкодить, поступіться.

§ Пам'ятайте, що ваш малюк - ваше відображення. Ви не дотримуєтеся своїх обіцянок - він не дотримується своїх.

Що не робити?

§ Не вимагайте пояснень від дитини.

§ Не опікайте занадто.

§ Не сваріться несправедливо.

Ваша дитина повільно прокидається вранці?
Що робити?

§ Увімкніть спокійну музику або мультфільм.

§ Приготуйте речі (портфель, одяг) із вечора.

§ Приготуйте щось смачне на сніданок.

§ Уточніть час укладання спати. Привчіть дитину виконувати зарядку.

Що не робити?

§ Не кричіть.

§ Не запевняйте: «Швидше! Ми запізнюємося!».

§ Не дорікайте.

§ Не лякайте тим, що в школі сваритиме вчитель.

§ Не допускайте перед сном збудження дитини.

Ваша дитина упирається?
Що робити?

§ Умійте відмовити так, щоб дитина не покладалася на відміну рішення.

§ Умійте відокремити все погане від гарного, що є в дитині.

§ Погляньте на світ очима дитини.

§ Щоб дитина щось виконувала із задоволенням, їй повинно бути цікаво.

§ Покажіть дитині, що ви засмучені.

Що не робити?

§ Не починайте сперечатися. Ви самі перетворюєтесь на дитину.

§ Не робіть із дитини піддослідного кролика.

§ Не уникайте дрібниць: саме вони радують та засмучують.

§ Не примушуйте силою.

§ Не бійтеся делікатно нагадати, адже дитина могла просто забути.

Ваша дитина вередує?
Що робити?

§ Перемкніть увагу дитини на інший об'єкт.

§ Поступіть в чомусь малому, зберігаючи головне.

§ Разом знайдіть рішення, прийнятне для всіх.

§ Поясніть, що своєю поведінкою вона завдає проблеми для когось іншого.

Що не робити?

§ Не потрібно сперечатися.

§ Не бійтеся бути твердими.

§ Не застосовуйте силу.

§ Не засмучуйтеся! Дитина лише випробовує вас.

§ Не бійтеся твердо відмовити. Дитина добре знає, що необов'язково їй дадуть все, що вона вимагає.

Психологічна підготовка дитини до школи

Поради батькам

Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

Психологічна підготовка дитини до школи

( Поради батькам )

З дитячого садка йдуть до школи шестирічні діти. Для одних це можливість потрапити у нове цікаве оточення. Для інших - навпаки, випадіння з комфортних стосунків. Для третіх - здійснення заповітного бажання не спати вдень. Усіх шестирічок, навіть найбільш підготовлених, у школі очікує безліч труднощів. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство, змінює соціальну ситуацію її розвитку. Однак для того, щоб початок шкільного навчання став початком нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм співпраці з дорослим і ровесниками. Неготовність дитини до шкільного навчання зазвичай виявляється із запізненням і через невстигання, шкільні неврози, підвищений рівень неспокою. Іноді ці негативні явища пом'якшуються до кінця другого року навчання, але часто зберігаються і надовго закріплюються.

Щоб дитина добре вчилася, до моменту вступу до школи у неї повинні бути досить добре розвинені ті системи й функції організму, які з початком навчання зазнають підвищених навантажень. Насамперед, це стосується нервової системи. Дитина повинна вміти стримувати свою рухову активність, адже їй буде важко висидіти шкільний урок, уважно сприймаючи те, що говорить учитель, опанувати читання та письмо. Щоб дитина успішно опанувала письмо, малювання, необхідно розвивати дрібні м'язи рук і формувати моторні (рухові) навички.
Ще однією дуже важливою умовою успішного навчання у школі є розвинене мовлення, уміння чітко висловлювати свою думку і правильно вимовляти звуки. Без цього малюк не зможе навчитися грамотно писати. Більшість дітей, які вступають до першого класу, функціонально готові до виконання шкільних вимог, без проблем можуть упоратися з навчанням. Однак, як свідчать багаторічні спостереження учителів, психологів, серед першокласників є й такі діти, у яких виникають певні труднощі в навчанні, хоча розумово вони розвинені нормально. Одні погано встигають, інші виконують шкільні вимоги, отримують гарні й навіть відмінні оцінки, але досягають цього ціною великих зусиль. А це дуже швидко призводить до перевантаження й погіршення стану здоров'я дитини: з'являються роздратованість, плаксивість, порушення сну тощо.

Такі діти не готові до навчання, через те що в них затримується розвиток необхідних для шкільного навчання психічних функцій. Найчастіше така затримка пов'язана з несприятливим перебігом внутрішньоутробного розвитку та пологів, частими захворюваннями на першому році життя, особливо на дизентирію чи диспепсію, що супроводжувалися порушенням нормального засвоєння мінеральних солей та білків основних пластичних матеріалів, необхідних для побудови кісткових та мозкових тканин. Усе це викликає затримку розвитку нервової та м'язової систем. Щоправда, у процесі навчання ці функції вдосконалюються й дитина поступово наздоганяє у розвитку своїх ровесників. Тому ще до її вступу до школи можна й потрібно за допомогою спеціальних вправ прискорити розвиток необхідних функцій.
Особливу увагу в підготовці до школи необхідно приділяти тим малюкам, які не відвідують дитячий садок. Щоденні заняття варто починати, як тільки дитині виповниться 5 років. Нехай вона систематично малює: розфарбовує, перемальовує, малює з натури - не стримуйте її фантазію, але стежте, щоб вона правильно тримала олівець, фломастер, пензлик. Дуже корисно ліпити з пластиліну, вирізати з паперу, тканини чи картону різні фігури ( ножиці повинні бути досить гострими, але із закругленими кінцями). Якщо є конструктор із дрібними деталями, збирайте його разом з дитиною. Вчіть малюка пришивати ґудзики, в'язати гачком, вишивати, але тільки під вашим наглядом! Все це стимулює розвиток дрібних м'язів руки. Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, слід звернутися до логопеда. Спостереження педагогів і психологів показують, що діти, які мають вади у вимові, на письмі також припускаються помилок. Для того, щоб у малюка сформувалася правильна вимова, частіше обговорюйте з ним прочитанні книжки , пропонуйте описати побачене чи скласти оповідання за малюнками. Починаючи з січня місяця, один-два рази на тиждень проводьте спеціальні заняття, які готують руку до письма. Можна навчати дошкільнят деяких елементів письма за допомогою спеціального посібника. Сімнадцять елементів, що входять до нього, відтворюються у зменшеному вигляді. Замінити цей посібник можна звичайним зошитом у лінійку.
Ці вправи навчають тих прийомів та рухів пальців і кісті, за допомогою яких виконуються різні прописи. Крім того, ці заняття сприяють вихованню посидючості, уваги, зосередженості, звички навчатися регулярно і зберігати при цьому відносну непорушність - словом, усього того, чого вимагають у школі.

На початку кожного заняття потрібно показати дитині на маленькій дошці чи аркуші паперу, як повинні рухатися пальці і кисть при виконанні наступного елемента. Потім відпрацювати цей рух у повітрі разом з дитиною. Після цього можна запропонувати відтворити опрацьований рух, обвівши по пунктирній лінії зразок елемента. Далі доречно провести фізкультхвилинку: нехай дитина кілька разів стисне пальці в кулачок і енергійно розтисне їх. Тепер вона повинна самостійно відтворити заданий елемент письма на аркуші паперу. Пам'ятайте: 5-6 річна дитина не може без перерви писати довше, ніж 3 хв. Через кожні 2-3 хв роботи - за цей час вона встигає написати 1-2 рядки - робіть перерву, щоб розслабити руки, дати їм відпочити. Разом із дитиною обговоріть її роботу, за красиве, правильне написання елемента похваліть, але зверніть увагу і на помилки. Потім запропонуйте написати ще 1-2 рядки. Коли дитина працює, слідкуйте, щоб вона на поспішала, акуратно виводила лінії

Поради батькам

1. Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.

2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.

4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких - 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ятовування.

11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті , уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов'язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.

13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно - вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до відома.

Кiлькiсть переглядiв: 49

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.